ПАСХАЛЬНА ФЕЄРІЯ. ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНОК, КРАШАНОК, ДРЯПАНОК, МАЛЬОВАНОК
Тема. Пасхальна феєрія. Виготовлення писанок, крашанок, дряпанок, мальованок.
Метою заняття є розвиток таких компетентностей:
пізнавальної: ознайомити вихованців із видами писанок.
практичної: навчити виготовляти писанки, крашанки, дряпанки, мальованки.
творчої: розвивати творчі здібності, логічне мислення, естетичні смаки та уміння.
соціальної: виховувати естетичне ставлення до народного мистецтва засобами писанкарства; розвивати зорову пам’ять, фантазію; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції.
Обладнання. Зразки дитячих робіт, присвячених великоднім святам, писанки, крашанки, дряпанки, мальованки, звичайні яйця, фарби, писачки, віск.
І. Організаційна частина.
Організація дітей для проведення заняття.
ІІ. Повідомлення теми та мети заняття.
1. Вступна бесіда.
Розписані яйця мають різноманітні назви залежно від місцевої традиції, техніки оздоблення, а саме: писанки (розписані воском, найчастіше чотириколірні), крашанки (одноколірні), мальованки (мальовані пензликом, здебільшого по дереву), крашанки-дряпанки (орнаменти видряпані по фарбованому яйцю гострим предметом), крашанки-галунки (по фарбованому яйцю нанесені одно- та різноколірні крапки).
Писанка дістала свою назву від слова „писати”, а писати, це те саме, що „розписувати”, „розмальовувати фарбами”, „вкривати узорами”. Назва „писанка” означає яскраво розмальоване яйце або яйце, зроблене з дерева чи глини. Здавна писанки розписували за допомогою писака, який виготовляли власноруч майстри-писанкарі.
У ХІХ–ХХ ст. в Україні побутував цілий ряд технік для виготовлення великодніх яєць. У різні часи їх робили з курячих яєць, цукру, шоколаду, дерева, металу, кераміки.
За технікою виготовлення великодні яйця можна поділити на дві великі групи: виготовлені без використання воску та виготовлені за допомогою воскової техніки (власне писанки). Раніше для фарбування писанок використовували природні барвники рослинного походження. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори. Пізніш писанкарі почали використовувати здебільшого куповані барвники.
2. Матеріали, які необхідні для писанок.
Для писанок вибирають зазвичай курячі яйця, але можуть бути і гусячі, і страусині. Яйця, з яких потім виготовлятимуть писанки, миють в холодній воді. Після миття кладуть у тепле місце (колись клали на піч), щоб вони висохли. Деколи накривають теплою хустиною, щоб яйця залишалися теплими до того моменту, як почнуть писати на них писанкарські візерунки. Коли яйця теплі, віск краще лягає на поверхню шкарлупи.
Якщо для виготовлення писанок беруть гусячі яйця, то враховують те, що їхня поверхня гладша, ніж у курячих, і тому їх вимочують протягом години в ледь теплій воді, а потім витирають шматком вовни, щоб стерти верхній гладкий шар, тоді віск краще лягатиме на поверхню яйця.
3. Розпис воском.
Однією з найпоширеніших є воскова техніка розпису. Для виготовлення власне писанок яйця перед роботою трохи підігрівають. Потім беруть розтоплений бджолиний віск і заливають його в писак – металеву конусоподібну трубочку з дерев’яним держаком, потім майстерно наносять на яйця спочатку деталі орнаменту, що мають лишатися білими, далі яйця зафарбовують в жовтий колір. На жовтому тлі знову пишуть воском певні елементи задуманого розпису, які мають мати жовтий колір, і знову опускають яйця в якусь темнішу фарбу, наприклад, червоного кольору. Нарешті, тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, найчастіше чорною, коричневою чи вишневою.
Під час виготовлення писанок фарба має бути ледь тепла, щоб не розтопився нанесений воском попередній малюнок. Закінчивши процес фарбування, писанку підігрівають, щоб зняти нанесений на яйце віск або ставлять у череп’яній мисці в піч.
Для воскового розпису використовують, окрім писака, булавки, голки, шпильки, навіть цвяшки. Завдяки круглій голівці шпильками роблять штрихи з потовщенням на одному кінці, і з загостренням на протилежному.
4. Як розписувати яйце.
Лінії на яйці малюють в напрямі від себе. Спершу потрібно намалювати головні лінії, що визначають основні межі майбутнього орнаменту. Горизонтальні і вертикальні лінії або поля писанки залишаються білими, бо писані вони по ще не зафарбованій поверхні яйця. Тут же малюють і інші елементи орнаменту, які повинні залишитися білими. Далі йде підбір фарб від світлих кольорів до темних, в процесі розмальовування писанки. Як правило, після розпису білих візерунків яйце занурюють у жовту фарбу, і теж потім, коли вже жовта фарба добре пройде в шкарлупу, отримують ті елементи, які повинні бути жовтого кольору. Потім яйце зафарбовують у наступний колір і так далі – з дотриманням, як вже зазначалося, послідовного переходу від світлих тонів до темних. Розпис воском і фарбування повторюють стільки разів, скільки кольорів потрібно ввести в розпис, причому, щоразу занурюють яйце в темнішу фарбу. Фарба, в яку занурюють вже готову писанку, стає тлом для всіх попередніх візерунків.
5. Фарби для писанок
Барвники, якими зафарбовували писанки, поділяються на два види: природні і фабричні. Природні барвники можна легко виготовити в домашніх умовах.
Наприклад, жовту фарбу робили з вивареної яблуневої кори, з рослин дроку красильного (зановина), з шафрану, молодих бруньок вільхи або тополі, гречаної полови, горицвіту. Подекуди до відвару зілля, як і до відвару яблуневої кори додавали ще й галун і дрібку жовтої фарби. Оранжеву виготовляли з лушпиння цибулі. Червону виготовляли з польської кошинелі (дрібні комахи), кармазину, оленячого рогу, з луски соняшникових зернят, додаючи до відвару „копервасу” – залізного купоросу. Зелену фарбу „зеленину” отримували з відвару житніх висівок та лушпиння зернят соняшника, полови конопляного насіння. Темно-коричневий барвник добували з відвару дубової кори, кори чорної вільхи або ягід чорного бозу. Чорну фарбу виварювали з лушпиння соняшникових зернят, додаючи до відвару „копервасу” - залізного купоросу.
У наш час використовують анілінові фарби. Необхідно знати спосіб їх приготування. Щоб зробити порошок для писанок, потрібна м’яка вода з річки або розтоплений лід. Спершу доводять до кипіння воду, засипають в воду відповідну фарбу, розмішують її і знімають з вогню. Коли фарба трохи вистигне, додають оцет, щоб вона краще проникала в поверхню яйця. Фарби готуються так: до 0,5 літра води додають 1 ст. ложку барвника (так розробляються усі кольори).
Процес зняття воску з писанок є кінцевим етапом у виготовленні. Раніше це відбувалося так: до керамічної миски складали багато виготовлених писанок, ставили миску в теплу нагріту піч. Як тільки писанки нагрівалися і віск починав стікати, їх обережно витирали ганчіркою. Коли писанки вже були обтерті від воску, їх натирали солониною, щоб вони ставали блискучими.
На сьогодні існує такий спосіб зняття воску з писанок: писанку підносять до вогню запаленої свічки і коли віск починає ріднути, обтирають яйце ганчіркою. Щоб закріпити фарбу і надати писанці блиску, покривають писанку тонким шаром лаку. Через два тижні писанку можна ще раз лакувати, вона буде більш блискуча.
Метою заняття є розвиток таких компетентностей:
пізнавальної: ознайомити вихованців із видами писанок.
практичної: навчити виготовляти писанки, крашанки, дряпанки, мальованки.
творчої: розвивати творчі здібності, логічне мислення, естетичні смаки та уміння.
соціальної: виховувати естетичне ставлення до народного мистецтва засобами писанкарства; розвивати зорову пам’ять, фантазію; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції.
Обладнання. Зразки дитячих робіт, присвячених великоднім святам, писанки, крашанки, дряпанки, мальованки, звичайні яйця, фарби, писачки, віск.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Організація дітей для проведення заняття.
ІІ. Повідомлення теми та мети заняття.
1. Вступна бесіда.
Розписані яйця мають різноманітні назви залежно від місцевої традиції, техніки оздоблення, а саме: писанки (розписані воском, найчастіше чотириколірні), крашанки (одноколірні), мальованки (мальовані пензликом, здебільшого по дереву), крашанки-дряпанки (орнаменти видряпані по фарбованому яйцю гострим предметом), крашанки-галунки (по фарбованому яйцю нанесені одно- та різноколірні крапки).
Писанка дістала свою назву від слова „писати”, а писати, це те саме, що „розписувати”, „розмальовувати фарбами”, „вкривати узорами”. Назва „писанка” означає яскраво розмальоване яйце або яйце, зроблене з дерева чи глини. Здавна писанки розписували за допомогою писака, який виготовляли власноруч майстри-писанкарі.
У ХІХ–ХХ ст. в Україні побутував цілий ряд технік для виготовлення великодніх яєць. У різні часи їх робили з курячих яєць, цукру, шоколаду, дерева, металу, кераміки.
За технікою виготовлення великодні яйця можна поділити на дві великі групи: виготовлені без використання воску та виготовлені за допомогою воскової техніки (власне писанки). Раніше для фарбування писанок використовували природні барвники рослинного походження. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори. Пізніш писанкарі почали використовувати здебільшого куповані барвники.
2. Матеріали, які необхідні для писанок.
Для писанок вибирають зазвичай курячі яйця, але можуть бути і гусячі, і страусині. Яйця, з яких потім виготовлятимуть писанки, миють в холодній воді. Після миття кладуть у тепле місце (колись клали на піч), щоб вони висохли. Деколи накривають теплою хустиною, щоб яйця залишалися теплими до того моменту, як почнуть писати на них писанкарські візерунки. Коли яйця теплі, віск краще лягає на поверхню шкарлупи.
Якщо для виготовлення писанок беруть гусячі яйця, то враховують те, що їхня поверхня гладша, ніж у курячих, і тому їх вимочують протягом години в ледь теплій воді, а потім витирають шматком вовни, щоб стерти верхній гладкий шар, тоді віск краще лягатиме на поверхню яйця.
3. Розпис воском.
Однією з найпоширеніших є воскова техніка розпису. Для виготовлення власне писанок яйця перед роботою трохи підігрівають. Потім беруть розтоплений бджолиний віск і заливають його в писак – металеву конусоподібну трубочку з дерев’яним держаком, потім майстерно наносять на яйця спочатку деталі орнаменту, що мають лишатися білими, далі яйця зафарбовують в жовтий колір. На жовтому тлі знову пишуть воском певні елементи задуманого розпису, які мають мати жовтий колір, і знову опускають яйця в якусь темнішу фарбу, наприклад, червоного кольору. Нарешті, тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, найчастіше чорною, коричневою чи вишневою.
Під час виготовлення писанок фарба має бути ледь тепла, щоб не розтопився нанесений воском попередній малюнок. Закінчивши процес фарбування, писанку підігрівають, щоб зняти нанесений на яйце віск або ставлять у череп’яній мисці в піч.
Для воскового розпису використовують, окрім писака, булавки, голки, шпильки, навіть цвяшки. Завдяки круглій голівці шпильками роблять штрихи з потовщенням на одному кінці, і з загостренням на протилежному.
4. Як розписувати яйце.
Лінії на яйці малюють в напрямі від себе. Спершу потрібно намалювати головні лінії, що визначають основні межі майбутнього орнаменту. Горизонтальні і вертикальні лінії або поля писанки залишаються білими, бо писані вони по ще не зафарбованій поверхні яйця. Тут же малюють і інші елементи орнаменту, які повинні залишитися білими. Далі йде підбір фарб від світлих кольорів до темних, в процесі розмальовування писанки. Як правило, після розпису білих візерунків яйце занурюють у жовту фарбу, і теж потім, коли вже жовта фарба добре пройде в шкарлупу, отримують ті елементи, які повинні бути жовтого кольору. Потім яйце зафарбовують у наступний колір і так далі – з дотриманням, як вже зазначалося, послідовного переходу від світлих тонів до темних. Розпис воском і фарбування повторюють стільки разів, скільки кольорів потрібно ввести в розпис, причому, щоразу занурюють яйце в темнішу фарбу. Фарба, в яку занурюють вже готову писанку, стає тлом для всіх попередніх візерунків.
5. Фарби для писанок
Барвники, якими зафарбовували писанки, поділяються на два види: природні і фабричні. Природні барвники можна легко виготовити в домашніх умовах.
Наприклад, жовту фарбу робили з вивареної яблуневої кори, з рослин дроку красильного (зановина), з шафрану, молодих бруньок вільхи або тополі, гречаної полови, горицвіту. Подекуди до відвару зілля, як і до відвару яблуневої кори додавали ще й галун і дрібку жовтої фарби. Оранжеву виготовляли з лушпиння цибулі. Червону виготовляли з польської кошинелі (дрібні комахи), кармазину, оленячого рогу, з луски соняшникових зернят, додаючи до відвару „копервасу” – залізного купоросу. Зелену фарбу „зеленину” отримували з відвару житніх висівок та лушпиння зернят соняшника, полови конопляного насіння. Темно-коричневий барвник добували з відвару дубової кори, кори чорної вільхи або ягід чорного бозу. Чорну фарбу виварювали з лушпиння соняшникових зернят, додаючи до відвару „копервасу” - залізного купоросу.
У наш час використовують анілінові фарби. Необхідно знати спосіб їх приготування. Щоб зробити порошок для писанок, потрібна м’яка вода з річки або розтоплений лід. Спершу доводять до кипіння воду, засипають в воду відповідну фарбу, розмішують її і знімають з вогню. Коли фарба трохи вистигне, додають оцет, щоб вона краще проникала в поверхню яйця. Фарби готуються так: до 0,5 літра води додають 1 ст. ложку барвника (так розробляються усі кольори).
Процес зняття воску з писанок є кінцевим етапом у виготовленні. Раніше це відбувалося так: до керамічної миски складали багато виготовлених писанок, ставили миску в теплу нагріту піч. Як тільки писанки нагрівалися і віск починав стікати, їх обережно витирали ганчіркою. Коли писанки вже були обтерті від воску, їх натирали солониною, щоб вони ставали блискучими.
На сьогодні існує такий спосіб зняття воску з писанок: писанку підносять до вогню запаленої свічки і коли віск починає ріднути, обтирають яйце ганчіркою. Щоб закріпити фарбу і надати писанці блиску, покривають писанку тонким шаром лаку. Через два тижні писанку можна ще раз лакувати, вона буде більш блискуча.
Отож, виготовлення писанки складається з наступних дій.
Етапи виготовлення писанки
1. Підготування яйця до малювання.
2. Розмітка поверхні яйця.
3. Нанесення воскового рисунку.
4. Фарбування.
5. Зняття воску.
6. Писанки, крашанки, дряпанки, мальованки.
Є ще один вид писанки, який виготовляється за цією ж технологією, але з деякими відмінностями — це білі писанки, тобто писанки з білим тлом.
Такі писанки починають писати не з білого кольору, а з жовтого. Яйце обробляють в оцтовому розчині і зафарбовують у жовтий колір. Всі контурні лінії в цих писанках жовті. Далі все робиться відповідно до взору і вже поданої технології. Коли писанка зафарбована в чорний (останній) колір, потрібно покрити воском всі місця, які мають бути на писанці найтемнішими (чорними). Після цього писанка піддається травленню. В давні часи це робилося за допомогою капустяного квасу. Писанка опускалася в капустяний квас і травилася 30 хв. Після цього яйце промивалося чистою водою і все тло на писанці ставало білим. Треба намагатися дуже добре покривати воском всі частинки малюнку, бо на чорному тлі не завжди видно не покриті воском місця, і квас може витравити й частинки малюнку. В наш час можна витравити писанку, не піддаючи її такому довгому процесу. Це робиться за допомогою розчину хлорного вибілювача: 2 стол. ложки «Білизни» на склянку води. Писанка вибілюється впродовж кількох секунд. Ці писанки доволі рідкісні, але особливо гарні.
2. Розмітка поверхні яйця.
3. Нанесення воскового рисунку.
4. Фарбування.
5. Зняття воску.
6. Писанки, крашанки, дряпанки, мальованки.
Є ще один вид писанки, який виготовляється за цією ж технологією, але з деякими відмінностями — це білі писанки, тобто писанки з білим тлом.
Такі писанки починають писати не з білого кольору, а з жовтого. Яйце обробляють в оцтовому розчині і зафарбовують у жовтий колір. Всі контурні лінії в цих писанках жовті. Далі все робиться відповідно до взору і вже поданої технології. Коли писанка зафарбована в чорний (останній) колір, потрібно покрити воском всі місця, які мають бути на писанці найтемнішими (чорними). Після цього писанка піддається травленню. В давні часи це робилося за допомогою капустяного квасу. Писанка опускалася в капустяний квас і травилася 30 хв. Після цього яйце промивалося чистою водою і все тло на писанці ставало білим. Треба намагатися дуже добре покривати воском всі частинки малюнку, бо на чорному тлі не завжди видно не покриті воском місця, і квас може витравити й частинки малюнку. В наш час можна витравити писанку, не піддаючи її такому довгому процесу. Це робиться за допомогою розчину хлорного вибілювача: 2 стол. ложки «Білизни» на склянку води. Писанка вибілюється впродовж кількох секунд. Ці писанки доволі рідкісні, але особливо гарні.
За технікою виконання писанки поділяються на "крапанки" - яйця, вкриті кольоровими плямами на тлі іншого кольору; власне писанки - розписані за допомогою воску різними декоративними орнаментами; "мальованки" - розмальовані пензлем; "крашанки" - забарвлені лише одним тоном і "скробанки" - або ж "дряпанки".
Дряпанка
Білі писанки
Мальованка
Писанки
Крашанки – дуже поширений вид великодніх писанок, які забарвлені лише одним тоном без всіляких прикрас.
Скробанки (шкрьобанки) або шкрабанки, як правило, є одного кольору, переважно темного. Яйце зафарбовують в будь-який темний колір і гострим предметом, наприклад голкою або шилом, на ньому видряпують візерунок. Для скробанок брали переважно яйця з темною шкарлупкою, бо в них вона міцніша. ніж у білих. Скробанку робили на повних яйцях, і лише після того, як вона була готова, її або запікали, або видували.
Мальованки — це яйця розписані акварельними фарбами, гуашшю або спеціальним лаком, який продається нині у крамницях, за допомогою пензлика. Мальованки не є традиційними і не мають глибоких коренів, але багато дітей в школах, замість писанок на Великдень, малюють власне мальованки; на них переважають рослинні орнаменти.
ІІІ. Підсумок заняття.
Скробанки (шкрьобанки) або шкрабанки, як правило, є одного кольору, переважно темного. Яйце зафарбовують в будь-який темний колір і гострим предметом, наприклад голкою або шилом, на ньому видряпують візерунок. Для скробанок брали переважно яйця з темною шкарлупкою, бо в них вона міцніша. ніж у білих. Скробанку робили на повних яйцях, і лише після того, як вона була готова, її або запікали, або видували.
Мальованки — це яйця розписані акварельними фарбами, гуашшю або спеціальним лаком, який продається нині у крамницях, за допомогою пензлика. Мальованки не є традиційними і не мають глибоких коренів, але багато дітей в школах, замість писанок на Великдень, малюють власне мальованки; на них переважають рослинні орнаменти.
ІІІ. Підсумок заняття.
Перегляд виготовлених писанок.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Манько В. Українська народна писанка. – Л.: Монастир Монахів Студитського Уставу. Видавничий відділ «Свічадо», 2001.
2. Трач С. К. Уроки образотворчого мистецтва 4(3) кл.— Т.: Навчальна книга — Богдан, 2007.
