УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДИТЯЧИЙ ЕСТЕТИКО – НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР «КАМЕЛІЯ»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СТВОРЕННЯ ОПТИЧНИХ ІЛЮЗІЙ НА КАРТИНАХ
(Опис напрямку в мистецтві оп-арт та розкриття етапів створення ілюзій на картині)
Тема: Методична розробка про створення оптичних ілюзій на картинах.
Метою створення методичної розробки є розвиток таких компетентностей:
пізнавальної – простежити історію виникнення оптичних ілюзій та дати визначення поняттю «оп-арт» та «оптичні ілюзії»;
практичної – навчити створювати картини оптичного мистецтва та послідовність малювати ілюзію на картині;
творчої – розвивати творчі здібності, просторову уяву та фантазії, формувати естетичні смаки;
соціальної - розвиток моральних і духовних якостей особистості.
Завдання:
Простежити історію виникнення оптичних ілюзій та дати визначення поняттю «оп-арт» .
Описати та проаналізувати етапи створення ілюзій на картинах.
Створити картину з оптичною ілюзією.
Проілюструвати етапи роботи над створенням оптичних ілюзій графічними додатками.
Розробка розрахована: для керівників гуртків та вихованців студії образотворчого мистецтва.
І. Вступ………………………………………………………………………………......4
ІІ. Історія виникнення ілюзій. Поняття «оп-арту» та «оптичні ілюзії»……………5
IІІ. Використання ілюзій у сучасному мистецтві……………………………………6
ІV. Етапи створення ілюзій на картині ……………………………………………….8
1. Підготовка матеріалів………………………………………………………………..7
2. Ескіз, графічне зображення на папері і перенесення на натуру…………………..8
3. Кольорове рішення ілюзії та способи використання…………............................8
V. Висновки …………………………………………………………………………….9
Додатки…………………………………………………………………………...…….10
Бібліографія …………………………………………………………………………...11
І. Вступ
Людина здавна прагнула облаштувати свій простір максимально комфортно і коли щось було необхідним, вона малювала і доповнювала своє середовище картинами. Таким чином створювалась оптична ілюзія.
Це як оптичний обман нашого мозку, хибне сприймання людиною дійсності. Все це дало можливість виникненню нового напрямку в мистецтві, який потім назвали оп-арт або ж оптичне мистецтво.
Ілюзія дозволила глядачам злитися з мистецтвом воєдино. Важко не погодитись із думкою представників оп-арту, які стверджували, що їх роботи пробуджують глядача до активної співпраці у творчості, оскільки саме око генерує форму, трансформує «матерію» живопису в «енергію» видимого образу. Здається, ілюзія існувала завжди, та, можливо, не завжди вдавалося збагнути, що певний предмет чи явище є ілюзією.
Тож, методична розробка розкриє деякі таємниці загадковості створення картин та розширить уявлення про чарівний і дивовижний світ мистецтва.
ІІ. Історія виникнення ілюзій. Поняття «оп-арту» та «оптичні ілюзії».
Оптична ілюзія. Що це – перебільшення, дивацтво, загадковий ефект чи обман? Ілюзія (фр. Illusion; лат. Illusio від illudo – висміюю, обманюю) – викривлене, хибне сприймання людиною дійсності, сприймання уявного як дійсного, обман органів чуттів. Оптична ж ілюзія – оптичний обман нашого мозку.
Здається, ілюзія існувала завжди, та, можливо, не завжди вдавалося збагнути, що певний предмет чи явище є ілюзією. Так, приміром, у мистецтві другої половини XX століття виникла неабияка кількість нових рухів і течій, та увагу привертає одна досить незвична, несхожа на будь-які попередні, самобутня, так звана художня течія – «оп-арт», що використовує різні зорові ілюзії, які ґрунтуються на особливостях сприйняття плоских і просторових фігур.
Метою створення методичної розробки є розвиток таких компетентностей:
пізнавальної – простежити історію виникнення оптичних ілюзій та дати визначення поняттю «оп-арт» та «оптичні ілюзії»;
практичної – навчити створювати картини оптичного мистецтва та послідовність малювати ілюзію на картині;
творчої – розвивати творчі здібності, просторову уяву та фантазії, формувати естетичні смаки;
соціальної - розвиток моральних і духовних якостей особистості.
Завдання:
Простежити історію виникнення оптичних ілюзій та дати визначення поняттю «оп-арт» .
Описати та проаналізувати етапи створення ілюзій на картинах.
Створити картину з оптичною ілюзією.
Проілюструвати етапи роботи над створенням оптичних ілюзій графічними додатками.
Розробка розрахована: для керівників гуртків та вихованців студії образотворчого мистецтва.
ЗМІСТ
І. Вступ………………………………………………………………………………......4
ІІ. Історія виникнення ілюзій. Поняття «оп-арту» та «оптичні ілюзії»……………5
IІІ. Використання ілюзій у сучасному мистецтві……………………………………6
ІV. Етапи створення ілюзій на картині ……………………………………………….8
1. Підготовка матеріалів………………………………………………………………..7
2. Ескіз, графічне зображення на папері і перенесення на натуру…………………..8
3. Кольорове рішення ілюзії та способи використання…………............................8
V. Висновки …………………………………………………………………………….9
Додатки…………………………………………………………………………...…….10
Бібліографія …………………………………………………………………………...11
І. Вступ
Людина здавна прагнула облаштувати свій простір максимально комфортно і коли щось було необхідним, вона малювала і доповнювала своє середовище картинами. Таким чином створювалась оптична ілюзія.
Це як оптичний обман нашого мозку, хибне сприймання людиною дійсності. Все це дало можливість виникненню нового напрямку в мистецтві, який потім назвали оп-арт або ж оптичне мистецтво.
Ілюзія дозволила глядачам злитися з мистецтвом воєдино. Важко не погодитись із думкою представників оп-арту, які стверджували, що їх роботи пробуджують глядача до активної співпраці у творчості, оскільки саме око генерує форму, трансформує «матерію» живопису в «енергію» видимого образу. Здається, ілюзія існувала завжди, та, можливо, не завжди вдавалося збагнути, що певний предмет чи явище є ілюзією.
Тож, методична розробка розкриє деякі таємниці загадковості створення картин та розширить уявлення про чарівний і дивовижний світ мистецтва.
ІІ. Історія виникнення ілюзій. Поняття «оп-арту» та «оптичні ілюзії».
Оптична ілюзія. Що це – перебільшення, дивацтво, загадковий ефект чи обман? Ілюзія (фр. Illusion; лат. Illusio від illudo – висміюю, обманюю) – викривлене, хибне сприймання людиною дійсності, сприймання уявного як дійсного, обман органів чуттів. Оптична ж ілюзія – оптичний обман нашого мозку.
Здається, ілюзія існувала завжди, та, можливо, не завжди вдавалося збагнути, що певний предмет чи явище є ілюзією. Так, приміром, у мистецтві другої половини XX століття виникла неабияка кількість нових рухів і течій, та увагу привертає одна досить незвична, несхожа на будь-які попередні, самобутня, так звана художня течія – «оп-арт», що використовує різні зорові ілюзії, які ґрунтуються на особливостях сприйняття плоских і просторових фігур.
Протягом багатьох століть митців цікавила теорія сприйняття кольору, форми і перспективи. Щоб удосконалити техніку живопису, майстри стали вивчати оптичні ефекти та ілюзії. Специфічність візуального сприйняття стала основою імпресіонізму, а інтерес до геометричних форм поклав початок кубізму.
До середини XX століття всі ці інтереси, підживлені розвитком психології і технічним прогресом, вилилися в новий напрямок – оптичне мистецтво. Шедеври оптичного мистецтва створювались з абстрактних форм і були у контрасті з тлом, таким чином, утворювались ефекти, які одночасно заплутували і стимулювали візуальне сприйняття глядачів.
Багатьом здавалося, що оп-арт є ідеальним напрямком мистецтва для сучасного світу з його новими досягненнями в техніці, психології, медицині, цифрових і телевізійних технологіях. А вперше термін "оп-арт" був використаний художником і письменником Дональдом Джадда критичному огляді виставки Джуліана Станчика «Оптичні картини». Нова назва була швидко підхоплена Times – стаття, присвячена цій же виставці, остаточно зміцнила оптичне мистецтво як окремий напрям і нагородила його звучним ім'ям.
Незважаючи на те, що коріння цієї течії простежуються ще в перших теоріях колірного сприйняття, сучасний оп-арт виник під впливом робіт Віктора Вазарелі, який одним з перших став вивчати оптичні ілюзії, що виникають при певному розташуванні фігури на полотні. Тому прийнято вважати, що засновником течії є французький художник-кінетик Віктор Вазарелі.
У середині XX століття серія міжнародних виставок привернула увагу до робіт у стилі оп-арт. Вазарелі та його ідеї зацікавили не тільки громадськість, але й інших художників, які побачили в оптичних ілюзіях змішання традиційного мистецтва, сучасних можливостей та інтересів.
До середини XX століття всі ці інтереси, підживлені розвитком психології і технічним прогресом, вилилися в новий напрямок – оптичне мистецтво. Шедеври оптичного мистецтва створювались з абстрактних форм і були у контрасті з тлом, таким чином, утворювались ефекти, які одночасно заплутували і стимулювали візуальне сприйняття глядачів.
Багатьом здавалося, що оп-арт є ідеальним напрямком мистецтва для сучасного світу з його новими досягненнями в техніці, психології, медицині, цифрових і телевізійних технологіях. А вперше термін "оп-арт" був використаний художником і письменником Дональдом Джадда критичному огляді виставки Джуліана Станчика «Оптичні картини». Нова назва була швидко підхоплена Times – стаття, присвячена цій же виставці, остаточно зміцнила оптичне мистецтво як окремий напрям і нагородила його звучним ім'ям.
Незважаючи на те, що коріння цієї течії простежуються ще в перших теоріях колірного сприйняття, сучасний оп-арт виник під впливом робіт Віктора Вазарелі, який одним з перших став вивчати оптичні ілюзії, що виникають при певному розташуванні фігури на полотні. Тому прийнято вважати, що засновником течії є французький художник-кінетик Віктор Вазарелі.
У середині XX століття серія міжнародних виставок привернула увагу до робіт у стилі оп-арт. Вазарелі та його ідеї зацікавили не тільки громадськість, але й інших художників, які побачили в оптичних ілюзіях змішання традиційного мистецтва, сучасних можливостей та інтересів.
У 1965 році у відомому Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва (MoMA) пройшла виставка під назвою «Чутливе око». Серед представлених 123 експонатів були не тільки роботи Вазарелі, але і багатьох іншіх. Серед них такі художники, як Бріджет Райлі, Франк Стелла, Карлос Крус-Діез і Хесус Рафаель Сото.
Представники оп-арту були зацікавлені можливостями людського ока та зорового сприйняття, саме для цього вони створювали різні композиції, що дозволяють досліджувати феномени оптичного сприйняття і реакцію глядачів.
Оптичне мистецтво розширює традиційну ілюзорність, розраховуючи на психологічні правила візуального сприйняття.
IІІ. Використання ілюзій у сучасному мистецтві
Усі ілюзії можна розділити на дві основні категорії: ілюзія руху – викликана специфічним розташуванням контрастів геометричних фігур та залишкові зображення, що змушують мозок утримувати побачене і проектувати його на чисту поверхню відразу після того, як погляд людини залишає об'єкт оп-арту. Такий ефект створюється за допомогою дуже яскравих і контрастують між собою кольорів.
Деякі критики називають оптичні композиції «лоскотанням ока», інші порівнюють поп-арт і оп-арт, проводячи паралелі і називаючи оптичне мистецтво абстрактним поп-артом. Сьогодні такі ілюзії широко використовуються в індустрії моди, психології та цифрових технологіях.
Одним з напрямків візуальних експериментів є дослідження класу зображень зі збігами загального тону фігури і фону. Для прикладу можна уявити собі одне і те ж зображення на різних фонах, на білому фоні воно буде великим і опуклим, на різнобарвному і фігурному - на диво, втрачається. Напевно, практично кожна людина знає, що розглядати картину, написану мазками, потрібно на відстані тоді ясніше проступить власне зображення.
Представники оп-арту були зацікавлені можливостями людського ока та зорового сприйняття, саме для цього вони створювали різні композиції, що дозволяють досліджувати феномени оптичного сприйняття і реакцію глядачів.
Оптичне мистецтво розширює традиційну ілюзорність, розраховуючи на психологічні правила візуального сприйняття.
IІІ. Використання ілюзій у сучасному мистецтві
Усі ілюзії можна розділити на дві основні категорії: ілюзія руху – викликана специфічним розташуванням контрастів геометричних фігур та залишкові зображення, що змушують мозок утримувати побачене і проектувати його на чисту поверхню відразу після того, як погляд людини залишає об'єкт оп-арту. Такий ефект створюється за допомогою дуже яскравих і контрастують між собою кольорів.
Деякі критики називають оптичні композиції «лоскотанням ока», інші порівнюють поп-арт і оп-арт, проводячи паралелі і називаючи оптичне мистецтво абстрактним поп-артом. Сьогодні такі ілюзії широко використовуються в індустрії моди, психології та цифрових технологіях.
Одним з напрямків візуальних експериментів є дослідження класу зображень зі збігами загального тону фігури і фону. Для прикладу можна уявити собі одне і те ж зображення на різних фонах, на білому фоні воно буде великим і опуклим, на різнобарвному і фігурному - на диво, втрачається. Напевно, практично кожна людина знає, що розглядати картину, написану мазками, потрібно на відстані тоді ясніше проступить власне зображення.
Сьогодні сучасні художники значно збільшили, як тематику своїх робіт, так і прийоми прихованих зображень. В кольорах несподівано можна виявити дитяче личко, птаха, який перетворюється в чарівну жіночу голівку - це всі метаморфози ілюзорності. Що найзагадковіше в таких зображеннях - далеко не кожна людина може розглянути приховану сутність картини.
Відома картина мексиканського художника Октавіо Окампо змальовує Дон Кіхота, тому у всіх глядачів спочатку викликає подив її назва - "Дон Кіхот і Санчо Панса". В реальності картина зображує саме цих знаменитих персонажів, що їдуть поруч, але щоб це розглянути, необхідно підійти близько до полотна, а якщо на цю картину дивитися здалеку, то двоє нерозлучних друзів зливаються в портрет Дон Кіхота.
Відома картина мексиканського художника Октавіо Окампо змальовує Дон Кіхота, тому у всіх глядачів спочатку викликає подив її назва - "Дон Кіхот і Санчо Панса". В реальності картина зображує саме цих знаменитих персонажів, що їдуть поруч, але щоб це розглянути, необхідно підійти близько до полотна, а якщо на цю картину дивитися здалеку, то двоє нерозлучних друзів зливаються в портрет Дон Кіхота.
ІV. Етапи створення ілюзій на картині
1. Підготовка матеріалів
Для реалістичної картини-обманки будуть необхідні наступні матеріали: полотно 2.50*2 метри, акрилові фарби, пензлі, палітра, ємкості для фарб, ємкість з водою, ганчірка.
Отож, будемо створювати ілюзію повної присутності у просторі того, чого насправді немає. Згадаємо, приміром, малюнок вогнища на полотні, яке побачив Буратіно у комірчині тата Карло – це і була ілюзія, зображення ввело в оману дерев’яного хлопчика, що вирішив сунути свій ніс в казанок.
Ми ж спочатку натягнемо на підрамник шовкову тканину. За допомогою меблевого степлера зафіксуємо полотно, створивши ідеально рівну поверхню.
2. Ескіз, графічне зображення на папері і перенесення на натуру.
Наступним етапом створення ілюзії є перенесення на полотно заздалегідь підготовлений на папері малюнок. Це зображення української печі, створити яку замовили вихованцям студії образотворчого мистецтва як декорацію для вистави про Святого Миколая.
Отож блакитною фарбою наноситься легкий малюнок на полотно. Починаємо малювати з дального плану – це стіна, потім підлога і легкими лініями наносимо межі печі. Далі перспективне зображення частини печі, що немов продовжує глибину кімнати. Потім промальовуються тіні і складові самої печі та вогонь. Наступним етапом – елементи біля печі: глечики, горщики, миски та оздоблення орнаментом. Обов’язково біля печі малюємо рогач.
1. Підготовка матеріалів
Для реалістичної картини-обманки будуть необхідні наступні матеріали: полотно 2.50*2 метри, акрилові фарби, пензлі, палітра, ємкості для фарб, ємкість з водою, ганчірка.
Отож, будемо створювати ілюзію повної присутності у просторі того, чого насправді немає. Згадаємо, приміром, малюнок вогнища на полотні, яке побачив Буратіно у комірчині тата Карло – це і була ілюзія, зображення ввело в оману дерев’яного хлопчика, що вирішив сунути свій ніс в казанок.
Ми ж спочатку натягнемо на підрамник шовкову тканину. За допомогою меблевого степлера зафіксуємо полотно, створивши ідеально рівну поверхню.
2. Ескіз, графічне зображення на папері і перенесення на натуру.
Наступним етапом створення ілюзії є перенесення на полотно заздалегідь підготовлений на папері малюнок. Це зображення української печі, створити яку замовили вихованцям студії образотворчого мистецтва як декорацію для вистави про Святого Миколая.
Отож блакитною фарбою наноситься легкий малюнок на полотно. Починаємо малювати з дального плану – це стіна, потім підлога і легкими лініями наносимо межі печі. Далі перспективне зображення частини печі, що немов продовжує глибину кімнати. Потім промальовуються тіні і складові самої печі та вогонь. Наступним етапом – елементи біля печі: глечики, горщики, миски та оздоблення орнаментом. Обов’язково біля печі малюємо рогач.
1. Кольорове рішення ілюзії та способи використання.
Стосовно кольорового рішення, то тут використовуємо найбільш реалістичну палітру, адже вона має чітко передавати відчуття присутності у даний момент саме біля печі, в якій горить вогонь і стоять справжні горщики. Насичені кольори орнаменту приваблюють погляд, так і хочеться сісти у крісло-гойдалку і милуватись. Дивитись на вогонь і відчувати тепло, аромат борщу, який щойно зварила господиня, аби почастувати гостей. Так можна розвивати свою фантазію і так стираються межі вигаданого і реального.
Отже, ілюзія має велике значення у створенні комфортного середовища для кожної людини. Використовувати таку ілюзію можна як декорацію, як елемент інтер’єру, як картину. Можливості для роздумів широкі.
V. Висновки
Отже, у розробці розкрита історія виникнення оптичних ілюзій та визначено поняттю «оп-арт», а також описані етапи створення ілюзій на картинах.
На прикладі створеної картини, а точніше декорації з оптичною ілюзією показано як практично можна втілювати свої фантазії у дійсність з максимальною реалістичністю. Графічні додатки ілюструють всі етапи роботи над створенням оптичної ілюзії «Українська піч».
Кожен може створити ілюзію. Для цього лише необхідне бажання і прагнення до нового, незвіданого, такого, що захоплює і примушує йти вперед до створення дивовижного світу мистецтва. А ілюзія посприяє у цьому, адже оптична ілюзія існує завжди, ми часто її бачимо хоча іноді деякі речі і сприймаємо як цілком звичне явище.
Стосовно кольорового рішення, то тут використовуємо найбільш реалістичну палітру, адже вона має чітко передавати відчуття присутності у даний момент саме біля печі, в якій горить вогонь і стоять справжні горщики. Насичені кольори орнаменту приваблюють погляд, так і хочеться сісти у крісло-гойдалку і милуватись. Дивитись на вогонь і відчувати тепло, аромат борщу, який щойно зварила господиня, аби почастувати гостей. Так можна розвивати свою фантазію і так стираються межі вигаданого і реального.
Отже, ілюзія має велике значення у створенні комфортного середовища для кожної людини. Використовувати таку ілюзію можна як декорацію, як елемент інтер’єру, як картину. Можливості для роздумів широкі.
V. Висновки
Отже, у розробці розкрита історія виникнення оптичних ілюзій та визначено поняттю «оп-арт», а також описані етапи створення ілюзій на картинах.
На прикладі створеної картини, а точніше декорації з оптичною ілюзією показано як практично можна втілювати свої фантазії у дійсність з максимальною реалістичністю. Графічні додатки ілюструють всі етапи роботи над створенням оптичної ілюзії «Українська піч».
Кожен може створити ілюзію. Для цього лише необхідне бажання і прагнення до нового, незвіданого, такого, що захоплює і примушує йти вперед до створення дивовижного світу мистецтва. А ілюзія посприяє у цьому, адже оптична ілюзія існує завжди, ми часто її бачимо хоча іноді деякі речі і сприймаємо як цілком звичне явище.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Артамонов І. Д., Ілюзії зору. М., 1961
2. Архейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Р.Архейм. Издательство: Прогресс, 1974.
3. ГрегоріР.Л. Розумні очі.М.2003г
4. Толанский С. Оптические иллюзии / С. Толанский - М.: Мир, 1967
5. irbis-nbuv.gov.ua
6. molomo.com.ua
