· дворічні (дворічники) – тривалість «життя» – 2 роки; не вибагливі, холодостійкі, період цвітіння коротший, ніж в однорічників. Клумби з такими квітами створюють, як правило, восени, а найкращий вигляд квітник матиме наступної весни. Для створення квіткових килимів використовують такі дворічні низькорослі рослини: фіалка триколірна, маргаритки, незабудки.

· багаторічні (багаторічники) ростуть і цвітуть багато років на одному місці.

· Завдяки їх різноманітності та можливості квітнути в різний час, вони є чудовим матеріалом для створення не лише квіткових килимів, а й альпійських гірок та квітників.
Під час створення квіткових килимів слід враховувати те, що різні види квітів інакше реагують на природні умови – світло, тепло, воду.
Тому, за умовами вирощування, квіткові рослини поділяють:

Світло:

· світлолюбні – найважливішим для них є достатнє освітлення, тому їх необхідно саджати лише у сонячних місцях, адже навіть мінімальна тінь може спричинити припинення цвітіння та видовження стебла. Представники: незабудка, обрієта, гвоздика бородата, пеларгонія;

· тіньовитривалі – можуть нормально рости у напівтіні. Їй можна висадити і на сонячній місцевості, однак можлива втрата ними декоративності. Необхідним для збалансованого розвитку квітів і листкової маси є розсіяне освітлення.
Представники: барвінок, маргаритки, сальвія, хоста, конвалія, анемона;

· тіньолюбні – чудово ростуть на затінених ділянках, проте їх небагато. Серед них – папороть, барвінок, хоста.

Тепло:

· теплолюбні – для них необхідне тепло, тому майже всі рослини цього типу – рослини закритого ґрунту (вирощуємо розсаду у закритому приміщенні і лише потім висаджуємо у відкритий ґрунт). До них належать: чорнобривці, бальзамін, цинія, настурція, петунія, агератум, сальвія, вербена, гвоздика.

· холодостійкі – рослини відкритого ґрунту, на яких не впливає зниження температури повітря (насіння може проростати при 5-8°С).
Представники: айстри, ешольція, хризантеми, лобелія, лаватера та ін.

Вода:

· вологолюбні – такі рослини дуже гостро реагують на нестачу води. Представники: бальзамін та мшанка;

· посухостійкі – найчисленніша група рослин, які можуть пристосовуватись до не надто тривалої та сильної посухи. Представники: чорнобривці, вербена, настурція, очиток, молодило та ін.

За декоративними ознаками рослини поділяють на квітково-декоративні (вирощують заради гарних квіток) та декоративно-листяні (декоративності додає листя). Більшість квіткових рослин належить до першої групи. Друга група менш декоративна. До неї належать: хоста, папороть, цинерарія, кохія.
Під час створення композицій важливо враховувати не лише умови вирощування рослин, а й спосіб їх розмноження.

За цим критерієм квіти поділяють на:

· подушкові (ґрунтопокривні) – низькорослі рослини із переважно сланкими стеблами. Вони швидко розростаються і рясно цвітуть, утворюючи квітковий килим. Представники: сукуленти,

· кореневищні – трав’янисті рослини, що мають видозмінені підземні стебла (кореневища). Представники: хоста, астильба, конвалія, лілейник та ін.;

· цибулинні та бульбоцибулинні – ця група об’єднує красиві види квітково-декоративних рослин, які вимагають особливої агротехніки вирощування. До них належать: тюльпани, нарциси, гіацинти, лілеї;

· часто в окрему групу виділяють рослини з дрібними цибулинами (проліски, мускарі) та бульбоцибулинами (крокуси).

За способом використання квіткові рослини поділяють на:

ґрунтопокривні – квітково-декоративні та декоративно-листяні рослини, що можуть активно захоплювати і утримувати нові площі. Зазвичай до них належать невибагливі низькорослі рослини висотою до 15-20 см. Вони швидко розростаються і повністю закривають ґрунт, пригнічуючи бур’ян; стійкі до захворювань і шкідників, а також зберігають декоративний вигляд впродовж всього вегетативного сезону, а деякі – впродовж усього року.

· килимові – низькорослі квітково-декоративні рослини із яких, зазвичай, створюють партерні панно та квіткові килимі. Класичними рослинами такого типу є бегонія та різні види очитку, що створюють цілісний килим.

· контейнерні – коренева система цих рослин добре пристосована до росту у невеликих ємкостях. До них належать: петунії, пеларгонії, чорнобривці та ін.

· виткі – трав’янисті повзучі ліани, які використовують для декорування пергол, терас та ін. До них належать: плетисті троянди, іпомея, клематиси, виноград декоративний та ін.

Після всебічного огляду класифікацій рослин ми переходимо, безпосередньо, до створення нашої клумби.
Отже, клумба – це різновид квітника. Рослини в ній висаджують так, щоб вони утворювали малюнки або орнаменти. Клумби, переважно, створюють із багаторічних рослин у формі геометричної фігури: квадрата, ромба, прямокутника, овалу, кола.
Клумби є декількох видів:
· килимова;
· регулярна;
· нерегулярна;
· моноклумба.

ІІІ. Створення квіткового килиму
Ландшафтний сад Дитячого естетико-натуралістичного центру «Камелія» поєднує різні сади: «Сад багаторічних рослин», «Сад хвойних рослин», «Сад лікарських рослин», «Український квітник», «Сад дитячих фантазій», «Ірисовий сад», «Дидактична грядка», «Сад запахів».

Можна скористатися дротяними, картонними або фанерними шаблонами, які укладаються на землю і обводяться. Складні фігури або квіткові орнаменти іноді дублюють з плану, користуючись масштабною квадратною сіткою.
За проектом орнаменту квіткового килиму треба виставити бордюрну стрічку, щоб між рослинами були встановлені чіткі межі.

Літо

Осінньо-зимовий період

Весна