УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДИТЯЧИЙ ЕСТЕТИКО – НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР «КАМЕЛІЯ»
БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДИТЯЧИЙ ЕСТЕТИКО – НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР «КАМЕЛІЯ»
Методичні рекомендації щодо використання олійних фарб у створенні картин на воді
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….……4РОЗДІЛ І
Олійні фарби як елемент для творчості митця………………………...……5
РОЗДІЛ ІІ
Сучасні способи створення картин на воді ………………………………….6
РОЗДІЛ ІІІ
Етапи створення картин на воді олійними фарбами…………..……….….8
ВИСНОВКИ…………………………...……………………..………………….10
БІБЛІОГРАФІЯ……………………………………………………………...…11
ДОДАТКИ…………………………………………….…………..………….….12
Метою методичної розробки є розвиток таких компетентностей:
пізнавальної – розширити і поглибити знання щодо особливостей створення картин на воді;
практичної – навчити створювати картини в незвичній техніці, виховувати зацікавлення процесом малювання та створенням власних шедеврів;
творчої – розвивати творчі здібності, просторову уяву та фантазію.
комунікативної - формувати ціннісне ставлення до себе та інших, розвиток уміння самостійного пошуку вирішення проблем;
соціальної - розвивати моральні і духовні якості особистості, формувати доброзичливість, толерантність.
Завдання:
Описати та проаналізувати можливості створення картин на воді олійними фарбами.
Показати способи створення картин на воді у техніці ембру.
Створити колаж з прикладів утворених картин .
Проілюструвати етапи роботи додатками.
Розробка розрахована: для керівників гуртків та вихованців гуртка студія образотворчого мистецтва. Ця методична розробка буде також корисна і для тих, хто прагне оригінально і красиво доповнити власний інтер’єр картинами, створеними на воді та розширити горизонт власних можливостей.
ВСТУП
Давнє мистецтво у живописі для створення картин базувалося на використанні олійних фарб. Дана техніка давала можливість впродовж багатьох років зберігати сюжетність картин у чудовому стані. Однак сьогодення диктує інше трактування щодо використання олійних фарб. І це чудово, адже таким чином розширює спектр створення нових картин.Олійні фарби за особливою технологією виливають на воду. І тут починається диво. З’являються захоплюючі силуети фігур, які потім легко перенести на папір. Це надзвичайно цікава техніка і захоплююча гра для дітей у сфері образотворчого мистецтва.
Отож, олійні фарби – це чудовий спосіб дослідити матеріал, його можливості, розширити власне бачення у використанні фарб на воді та створити оригінальні картини, які є лише в одному екземплярі. Адже щоразу змінюється кольорова поверхня на воді і змінюються образи і силуети, в яких можна роздивитися і дофантазувати різні силуети.
РОЗДІЛ І
Олійні фарби як елемент для творчості митця
Живопис олійними фарбами - це одна з найпоширеніших технік, які використовуються художниками. Історія цього способу налічує кілька століть, але, незважаючи на таке давнє походження, цей вид живопису і донині не втрачає популярності.
Для цієї техніки використовуються фарби, в які в якості основної сполучної речовини вводиться олія. В ідеалі олійний живопис - це малювання фарбами на основі олій на полотні. На думку істориків, вперше вводити олію у фарби вигадали нідерландські художники брати Ван Ейки в 13 - 14 столітті.
Хуберт та Ян ван Ейк. "Богородиця".
1426-29. Фрагмент Гентського вівтаря.
Однак структура їх фарб мало нагадувала сучасні олійні, до того ж в ті часи художники ще не знали полотна. Вони малювали на дереві, покритому тонким шаром ґрунту.
Якість олійних фарб багато в чому залежало від пігменту. З винаходом різних пігментів - рослинних, мінеральних, а пізніше хімічних, удосконалювалася і структура олійних фарб. Сама ж олія мала рослинне походження. Найбільш ефективне поєднання пігментів з лляною олією, тому з роками це стали частіше всього використовувати при виготовленні фарб.
Інша важлива складова олійного живопису - це полотно. Писати на полотнах художники почали в 15 столітті. Для досягнення ідеального гладенького полотна, його натягували на підрамник. Полотно, також як і дерево, потребувало ґрунтовки, і тут художники використовували безліч тонкощів.
Від злиття фарби та полотна залежав зовнішній вигляд творів мистецтва і його довговічність. Спочатку художники намагалися використовувати гіпсову основу, але вона тріскалася, і картини втрачали свою структуру. Пізніше для олійного живопису стали використовувати клейовий і лаковий ґрунт в кілька шарів.
Сам процес створення картин за допомогою олійних фарб був досить складним. Перша стадія роботи називалася «підмалювання». Вона полягала в малюнку контурів, створенні основних світових моментів, окресленні предметів і фігур.
Картина, написана олією, складалася з декількох шарів, які наносилися мазками. Талановиті художники епохи Відродження і наступних епох використовували ефектний метод лесування для створення красивих переходів кольору. Отримати цей ефект можна було за допомогою нанесення напівпрозорих фарб на щільну основу.
До нас дійшло безліч великих творів мистецтва, написаних олійними фарбами. Починаючи з 16 століття, більшість відомих художників використовували цей вид живопису для створення глибоких і багатопланових картин.
Отож, олійний живопис — різновид художньої техніки з використанням фарб на органічній олії, яка здатна добре сохнути і утворювати тривалі плівки на поверхні.
Даний живопис - одна з мальовничих технік, в якій використовуються фарби з рослинної олії в якості основної сполучної речовини.
Поняття "олійний живопис" означає техніку, яка з'явилася в XV ст. і яка символізує європейське мистецтво. Історично олійні фарби — це сухі пігменти з додаванням органічної олії, здатної добре сохнути і утворювати на поверхні тонку плівку. Серед подібних олій: олія волоських горіхів, лляна олія, макова олія, олія з конопляного насіння.
РОЗДІЛ ІІ
Сучасні способи створення картин на воді
Отож, олійні фарби у мистецтві мають різноманітне застосування. Згадаємо найдавнішу техніку створення картин на воді – ембру, яка була створена ще у 11 столітті. За словами вчених, щоб досягти такої якості і досконалості, це мистецтво повинно було існувати вже за кілька століть до цього.
Мистецтво ебру стародавнє настільки, що до цього дня йдуть суперечки, де воно зародилося. За деякими припущеннями ебру з'явилося в Індії, а потім було перейнято персами, від яких перейшло османам, нинішнім туркам. За іншими припущеннями, зародилося воно в Бухарі, і після іранців його перейняли турки. Одне можна сказати з упевненістю - ебру має східні корені.
Так само немає ясності і з походженням назви «ебру». Існують декілька версій, що пояснюють етимологію цього слова. Одні припускають, що ця назва походить від арабського «ab-ru», що перекладається як «вода для обличчя». Інші стверджують, що швидше від «ebre», що означає «хвилеподібний». Більшість же сходиться на тому, що, скоріше, ця назва пішла від перського «ebri», що в перекладі з фарсі означає «хмара».
На перший погляд здається незрозумілим, чому такі різні за значенням слова можуть визначати цей вид мистецтва, але, коли ближче знайомишся з технікою виготовлення ебру, все стає на свої місця. Дійсно, химерний фон ебру має схожість з хмарами, які, немов спустившись з небес, залишили свій неповторний відбиток на папері. Також можна сказати і про значення "хвилеподібно", бо ебру вражає нас химерними переходами з одного кольору в інший. Не позбавлене сенсу і припущення, що ебру походить від слова, що має значення «вода для обличчя», адже процес виготовлення ебру має безпосереднє зіткнення з водою.
Для виготовлення ебру неодмінно володіти терпінням, тому що процес цей трудомісткий, має кілька етапів і створюється за допомогою компонентів, які суттєво відрізняються за своєю суттю, але чудово доповнюють один одного.
Якість олійних фарб багато в чому залежало від пігменту. З винаходом різних пігментів - рослинних, мінеральних, а пізніше хімічних, удосконалювалася і структура олійних фарб. Сама ж олія мала рослинне походження. Найбільш ефективне поєднання пігментів з лляною олією, тому з роками це стали частіше всього використовувати при виготовленні фарб.
Інша важлива складова олійного живопису - це полотно. Писати на полотнах художники почали в 15 столітті. Для досягнення ідеального гладенького полотна, його натягували на підрамник. Полотно, також як і дерево, потребувало ґрунтовки, і тут художники використовували безліч тонкощів.
Від злиття фарби та полотна залежав зовнішній вигляд творів мистецтва і його довговічність. Спочатку художники намагалися використовувати гіпсову основу, але вона тріскалася, і картини втрачали свою структуру. Пізніше для олійного живопису стали використовувати клейовий і лаковий ґрунт в кілька шарів.
Сам процес створення картин за допомогою олійних фарб був досить складним. Перша стадія роботи називалася «підмалювання». Вона полягала в малюнку контурів, створенні основних світових моментів, окресленні предметів і фігур.
Картина, написана олією, складалася з декількох шарів, які наносилися мазками. Талановиті художники епохи Відродження і наступних епох використовували ефектний метод лесування для створення красивих переходів кольору. Отримати цей ефект можна було за допомогою нанесення напівпрозорих фарб на щільну основу.
До нас дійшло безліч великих творів мистецтва, написаних олійними фарбами. Починаючи з 16 століття, більшість відомих художників використовували цей вид живопису для створення глибоких і багатопланових картин.
Отож, олійний живопис — різновид художньої техніки з використанням фарб на органічній олії, яка здатна добре сохнути і утворювати тривалі плівки на поверхні.
Даний живопис - одна з мальовничих технік, в якій використовуються фарби з рослинної олії в якості основної сполучної речовини.
Поняття "олійний живопис" означає техніку, яка з'явилася в XV ст. і яка символізує європейське мистецтво. Історично олійні фарби — це сухі пігменти з додаванням органічної олії, здатної добре сохнути і утворювати на поверхні тонку плівку. Серед подібних олій: олія волоських горіхів, лляна олія, макова олія, олія з конопляного насіння.
РОЗДІЛ ІІ
Сучасні способи створення картин на воді
Отож, олійні фарби у мистецтві мають різноманітне застосування. Згадаємо найдавнішу техніку створення картин на воді – ембру, яка була створена ще у 11 столітті. За словами вчених, щоб досягти такої якості і досконалості, це мистецтво повинно було існувати вже за кілька століть до цього.
Мистецтво ебру стародавнє настільки, що до цього дня йдуть суперечки, де воно зародилося. За деякими припущеннями ебру з'явилося в Індії, а потім було перейнято персами, від яких перейшло османам, нинішнім туркам. За іншими припущеннями, зародилося воно в Бухарі, і після іранців його перейняли турки. Одне можна сказати з упевненістю - ебру має східні корені.
Так само немає ясності і з походженням назви «ебру». Існують декілька версій, що пояснюють етимологію цього слова. Одні припускають, що ця назва походить від арабського «ab-ru», що перекладається як «вода для обличчя». Інші стверджують, що швидше від «ebre», що означає «хвилеподібний». Більшість же сходиться на тому, що, скоріше, ця назва пішла від перського «ebri», що в перекладі з фарсі означає «хмара».
На перший погляд здається незрозумілим, чому такі різні за значенням слова можуть визначати цей вид мистецтва, але, коли ближче знайомишся з технікою виготовлення ебру, все стає на свої місця. Дійсно, химерний фон ебру має схожість з хмарами, які, немов спустившись з небес, залишили свій неповторний відбиток на папері. Також можна сказати і про значення "хвилеподібно", бо ебру вражає нас химерними переходами з одного кольору в інший. Не позбавлене сенсу і припущення, що ебру походить від слова, що має значення «вода для обличчя», адже процес виготовлення ебру має безпосереднє зіткнення з водою.
Для виготовлення ебру неодмінно володіти терпінням, тому що процес цей трудомісткий, має кілька етапів і створюється за допомогою компонентів, які суттєво відрізняються за своєю суттю, але чудово доповнюють один одного.
Техніка письма на воді ебру.
1. Для першого етапу в невелику прямокутну ємкість наливається спеціально приготовлений густий розчин з води і нектару гевена , який має слабкі клейкі властивості (ця рослина з роду астрагалів росте тільки в Туреччині). Таким чином досягається необхідна в'язкість води.
2. Далі в цю суміш додають натуральні фарби, які не розчиняються у воді, а залишаються на її поверхні, змішуються між собою і утворюють химерні і неповторні візерунки.
3. На цю суміш накладають папір і через 5-10 секунд обережно знімають і залишають сохнути. Унікальний фон готовий, але це ще не готове ебру.
4. Після того як папір з нанесеним фоном висохне, на нього буде закріплений трафарет, за допомогою якого буде нанесена основна тема. І тільки тоді закінчений твір отримає свою законну назву «ебру».
На заняттях гуртків з дітьми чудово підходить використання олійної фарби для створення картин схожих до вище описаної техніки. Про такі можливості описано далі.
РОЗДІЛ ІІІ
Етапи створення картин на воді
Для створення картин у запропонованій техніці необхідні наступні матеріали: ємкість приблизно формату А-4 і глибина посудини 15 см, вода, папір приблизно формату ємкості або дещо менше, олійні фарби, розчинник, пензлик тоненький №3, стаканчики, для змішування олійних фарб і розчинника, плівка для викладання аркушів з картинами, рукавички резинові для захисту рук.
2. Далі в цю суміш додають натуральні фарби, які не розчиняються у воді, а залишаються на її поверхні, змішуються між собою і утворюють химерні і неповторні візерунки.
3. На цю суміш накладають папір і через 5-10 секунд обережно знімають і залишають сохнути. Унікальний фон готовий, але це ще не готове ебру.
4. Після того як папір з нанесеним фоном висохне, на нього буде закріплений трафарет, за допомогою якого буде нанесена основна тема. І тільки тоді закінчений твір отримає свою законну назву «ебру».
На заняттях гуртків з дітьми чудово підходить використання олійної фарби для створення картин схожих до вище описаної техніки. Про такі можливості описано далі.
РОЗДІЛ ІІІ
Етапи створення картин на воді
Для створення картин у запропонованій техніці необхідні наступні матеріали: ємкість приблизно формату А-4 і глибина посудини 15 см, вода, папір приблизно формату ємкості або дещо менше, олійні фарби, розчинник, пензлик тоненький №3, стаканчики, для змішування олійних фарб і розчинника, плівка для викладання аркушів з картинами, рукавички резинові для захисту рук.
1. Підготовка паперу
2. Набираємо воду у ємкість
3. Олійні фарби
4. Розчинник для олійних фарб.
5. Змішуємо олійну фарбу з розчинником
6. Bиливаємо дещо фарби на воду і пензлем робимо довільний малюнок на поверхні води
7. Кладемо аркушик на воду
8. Через 2 секунди виймаємо папір
9. Зразки отриманих малюнків на воді
Виділяю декілька етапів стосовно створення картин на воді:
1. Підготовка паперу розміром, розрахованим на об’єм посудини в якій будуть проводитись наступні дії.
2. Наливаємо у посудину води майже по вінця.
3. Тим часом змішуємо у пластиковому стаканчику олійну фарбу, видавивши з тюбика, і розчинник у довільних пропорціях (аби потім утримати на папері).
4. Виливаємо на воду дану суміш і даємо можливість розтектись на поверхні.
5. Тоненьким пензликом робимо довільний малюнок.
6. Далі беремо один аркуш, заздалегідь підготовлений, і кладемо на поверхню, де вже статично фарба лежить.
7. Даємо можливість фарбі прикріпитись упродовж 2 секунд лише на один бік паперу.
8. Виймаємо папір пінцетом або іншим предметом за кутик аркуша.
9. Кладемо на плівку чистим боком так, щоб утворений малюнок на папері підсихав і леткі сполуки розчинника з фарби вивітрилися.
10. Далі збираємо всі такі картини і робимо колаж.
11. Потім ручкою-лайнером чорного кольору, для чіткості, або іншого кольору домальовані картинки, розвиваючи свою уяву з абстрактних сюжетів до більш конкретних і чітких.
12. Картини оформлюємо в рамку чи паспарту і прикрашаємо інтер’єр новим власним шедевром.
Дана техніка створення картин захоплююча і мотивуюча, адже розкриваються свої можливості щоразу по-новому. Створюються унікальні та особливі картини, які радують людину і розширюють її спектр можливостей.
1. Підготовка паперу розміром, розрахованим на об’єм посудини в якій будуть проводитись наступні дії.
2. Наливаємо у посудину води майже по вінця.
3. Тим часом змішуємо у пластиковому стаканчику олійну фарбу, видавивши з тюбика, і розчинник у довільних пропорціях (аби потім утримати на папері).
4. Виливаємо на воду дану суміш і даємо можливість розтектись на поверхні.
5. Тоненьким пензликом робимо довільний малюнок.
6. Далі беремо один аркуш, заздалегідь підготовлений, і кладемо на поверхню, де вже статично фарба лежить.
7. Даємо можливість фарбі прикріпитись упродовж 2 секунд лише на один бік паперу.
8. Виймаємо папір пінцетом або іншим предметом за кутик аркуша.
9. Кладемо на плівку чистим боком так, щоб утворений малюнок на папері підсихав і леткі сполуки розчинника з фарби вивітрилися.
10. Далі збираємо всі такі картини і робимо колаж.
11. Потім ручкою-лайнером чорного кольору, для чіткості, або іншого кольору домальовані картинки, розвиваючи свою уяву з абстрактних сюжетів до більш конкретних і чітких.
12. Картини оформлюємо в рамку чи паспарту і прикрашаємо інтер’єр новим власним шедевром.
Дана техніка створення картин захоплююча і мотивуюча, адже розкриваються свої можливості щоразу по-новому. Створюються унікальні та особливі картини, які радують людину і розширюють її спектр можливостей.
Гуртківці створюють
картини на воді
картини на воді
ВИСНОВКИ
Отже, методична розробка з рекомендаціями щодо використання олійних фарб у створенні картин на воді розкриває способи малювання у незвичній техніці. Як показала практична діяльність вихованців, - це дуже потрібна в образотворчому мистецтві складова заняття, адже дає можливість широкого використання створених картин для багатьох робіт у живописі та графіці.Олійний живопис на воді ознайомлює гуртківців із способом створення дивовижних картин, розширює і поглиблює знання вихованців гуртка щодо особливостей створення картин на воді, розвиває творчі здібності, логічне мислення, естетичні смаки, вміння створювати картини в незвичній техніці, вдосконалює естетичне й екологічне виховання.
Завдання розробки досягнені, адже описані та проаналізовані можливості створення картин на воді олійними фарбами, показати способи створення картин на воді у техніці ембру, створений колаж з прикладів утворених картин та проілюстровані етапи роботи додатками.
Безумовно, - це захоплюючий процес і пізнавальна та корисна для дітей своєрідна гра, адже таким способом і відбувається розкриття власних можливостей та нових горизонтів для творчості кожного вихованця гуртка.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Бергер Е., Історія розвитку техніки олійного живопису, переклад з німецької, М., 1961;
2. Лужецька А. Н., Техніка олійного живопису російських майстрів з XVIII по початок XX століття. М., 1965.
